Промінням сонячним прошито, купалось в срібних росах літо,
І наливались полуниці в червоний колір зоряниці,
Ген горіли так красно, стиглі ягоди рясно,
На галявинах лісу, між некошених трав.
Приспів.
Полуниці чурвоні, краплі сонця в долоні,
Наше щире кохання розцвітало в ті дні,
Ген котилися лунко , серед тиші цілунки,
Смак тих ягід ніколи не забути мені.
В дарунок нашої любові, достигли ягоди чудові:
«Від соку ягідного любий, такі солодкі твої губи»
Щастям дихають груди, ми цю мить не забудем,
Як в едине злилися наші юні серця.
Приспів.
У травах, в леготі духмяннім, ми від чуттів були мов п*яні:
«Коханий мій, твої долоні , ще полуничним духом повні!»
Лісова полуниця уночі мені сниться,
На галявинах світлих, між некошених трав.
Приспів.
Полуниці червоні, краплі сонця в долоні,
Наше щире кохання розцвітало в ті дні.
Ген котилися лунко, серед тиші цілунки,
Смак тих ягід ніколи не забути мені.
Микола Токар. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 12219 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Что ещё нужно людям? - Людмила Печёная - Счастливая Возлюбленные! К миру призвал нас Господь. Успокойтесь, Светлана права. Я действительно не поэт и не стремлюсь к этому. Бог излил по Своей милости на меня Свою любовь и моё сердце и все мои мысли и желания о Нём. Я пишу от избытка сердца или когда слышу нежный Голос в своём духе. Я не ищу своего, но воли Пославшего меня.
С любовью Людмила Счастливая.
