Реальність наче сон... збентежена сутність буття... вщент розтрощена мрія... песимістичний сон... непробитися промінцям сонця... серце дуже жорстке і водночас вражене несамовитим болем... Чому?... Тому що таке життя... Таке, яким я його собі уявляю...
Боротьба розуму і серця - скінчилася хаосом думок і спостошуючою байдужістю... хочу втікти... чим подальше... наївна... немає такого місця у світі де можна сховатися від самої себе... майже нічого не хочу... лише одного: - сховатися в міцну фортецю, де мені буде затишно і спокійно... а це тільки в Його долонях, під захистом Його міцної руки... В тіні Його крил...
Осяй мене Своїм теплом,
Зігрій від люті зла,
І дай забути те життя,
яким жила сама.
Нехай, від погляду Твого зчезає темрява і морок, а від ніжності Твоєї тане крига пустоти. Розплав моє серце, як золото, очисти від негоди дня. Дай зрозуміти той шлях, яким мене ведеш Ти. Своїм мовчанням розкажи... І в втратах дай знайти Тебе. І вихід намалюй на холодних стінах реальності, щоб знову посмішка моя радувала Твоє серце. Проклади дорогу, там де її немає, як колись солодко мені обіцяв. Я Тобі віддаюся, бо сил моїх вже не вистачає. Врятуй мене від пагуби власних думок! Просвіти мене вічністю Твоєї мрії, і дай забути нестримне почуття, і віднайтися в Тобі...
В промінцях Твоєї надії,
Розправити крила - летіти до Тебе...
І більше нічого вже майже не треба!
Хотіти не в силах...Взлетіти без крил...
Лиш поглядом в душу, - проник дотик Твій...
Чекання зломило мою ніжну душу,
А Ти надихнув мене знову летіти.
Із попелу знову на Крилах підняв...
В Тобі відновилися мої сили,
Й надія палає супроти вітрам!
Вірю...
Кондратенко Светлана,
Украина, Белая Церковь
Красное на сером...цвета расстрелянного неба и крови... боли, любви, мечты и всего красного, что течет во мне... изнанки, самой обнаженный из внутренностей... к такой себе я не позволяю прикасаться никому, кроме Иисуса, Он меня видел, принял, полюбил. И теперь мое серце бьется в ритм с Его призванием, Словом, Голосом, Сердцем, Мечтой... Он - моя жизнь, и моя любовь без меры... И теперь я углубляюсь в Его вечность... e-mail автора:KS_Logos@ukr.net
Прочитано 10864 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И десять карет... Продолжение 6. - Eвгения Игнатьева (псевдоним) Это ремарка для тех, кто сомневается: написать отзыв или нет. Пожлалуйста, напишите. Вещь пишется, и мне важно знать, что думают и чувствуют читатели по мере развития сюжета, какая реакция на резкие повороты. То, что вы читаете, это черновик, конспект, он будет дорабатываться, хотя бы потому что все издатели хотят больше страниц. Каждый вам отзыв мне очень нужен, даже отрицательный.
Спасибо
Поэзия : моей половинке, любимому мужу - татьяна теперь у нас 5 внучек и 2 внука.
Но любовь к супругу не угасла и мы уже 39 лет вместе.
До сего времени хранил нас всех Господь.
Слава Богу.
Очень рада буду, если кто то возьмет на земетку и поздравит свою половинку.
С любовью...
Теология : Дневник по книге Числа - Николай Погребняк Записывать мысли, возникавшие при чтении Библии или во время молитвы, а также наставления, затронувшие сердце, я начал сразу же, как стал ходить в церковь. Делал это для более глубокого осмысления (пока формулируешь мысль и записываешь её, думаешь над этим откровением или назиданием). За четверть века накопился материал для цикла: "Изучаем Библию". Хотя эта книга – не справочник и не сборник проповедей, но всё же она не предназначена для чтения в один присест, как беллетристика. Советую пользоваться ей как вспомогательным материалом, когда вы будете изучать Библию.
