Уж седина чело покрыла,
Но жизнь так и не научила
Подумать, для чего же жил?
И не осталось почти сил,
Но все равно смотрит туда,
Где можно будет без труда
Продолжить жизни своей путь
Забывшись, чуточку всплакнуть…
Безликая его душа
Уже идёт едва спеша,
Но, что-то ищут без конца
В стакане горького винца
Зачем избрал ты человек
жить без Творца свой жалкий век?
Вот скоро день настанет твой
И ты предстанешь пред Судьёй
И так захочешь ты тогда
Вернуть назад свои года
Не упусти последний миг
Спеши к Христу, чтоб ты постиг
Ту благодатную любовь,
Что даст родиться тебе вновь.
Комментарий автора: Не возможно смотреть спокойно на погибающий мир.
Людмила Печёная - Счастливая,
Киев, Украина
Я живу в Киеве, очень люблю свою семью.Я мама шестерых детей Главное в моей жизни - Иисус. Он моя жизнь, моё дыхание, моя радость, мой мир, моя любовь, моя песня. Желание моего сердца - говорить всем о моём Спасителе. e-mail автора:kievair@voliacable.com сайт автора:интернет-магазин
Прочитано 13668 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Теология : Бог допустил эту войну не на погибель, а во славу Своего народа - Николай Погребняк Ни арифметикой, ни логикой нельзя объяснить тот "парадокс", когда на стороне врага намного больше войск, когда самый мощный в мире промышленный потенциал Запада работает для его победы, а побеждаем мы. Но объяснение нашим победам всё же есть — и это не материальные причины, а духовные…
